Tinuvin P забезпечує захист від ультрафіолету в широкому спектрі полімерів, включаючи складні поліефіри та акрилові смоли, полівінілхлорид та інші галогеновмісні полімери та сополімери, ацеталі та складні ефіри целюлози. Поліуретани та епоксидні матеріали також виграють від використання Tinuvin P.
Висока абсорбція у поєднанні з фотостабільністю та здатністю виділяти поглинену енергію без сенсибілізації роблять Tinuvin P ефективним стабілізатором проти впливу ультрафіолету.
Дозування Tinuvin P варіюються від 0,1% до 0,5%, залежно від субстрату та вимог до продуктивності кінцевого застосування. У нашому випадку Tinuvin P розчинений у пластифікаторі і для 1 кг. смоли достатньо 10-15 г цього стабілізатора.
Тинувін P може реагувати з різними іонами важких металів з утворенням солей чи комплексів. Наприклад, якщо Tinuvin P вступає в контакт з іонами заліза чи кобальту, утворюються забарвлені комплекси. Відновники та окислювачі, що використовуються в процесах полімеризації та затвердіння, не впливають на стабільність Тінувін П.